«Цій компанії я дав би приз»: депутат Рівнеради Іванов про знищення рекреаційної ділянки на березі Усті

1 лютого 2024-го року фірма «Есенсіон» попросила Рівненську міську раду дозволити розробити проєкт землеустрою – на відведення у власність 52 соток на вулиці Степана Бандери, біля рівненського гідропарку.

Через 16 днів це питання включили до порядку денного чергової сесії міської ради. Перед засіданням міські обранці між собою обговорювали депутата від фракції «Слуга народу» Олександра Іванова. Казали, що він просив колег голосувати за це питання. Згодом питання зняли, а сам депутат швидко зник із сесійної зали.

Після засідання «Четверта влада» писала про ситуацію з цією землею та намагалася поговорити із самим Олександром Івановим, щоб запитати, чи дійсно він лобіює це питання. Але на телефонні дзвінки відповідав його помічник, який ніяк не міг сконтактувати їх із депутатом: начебто через зайнятість та постійні відрядження.

25 квітня, на останній сесії Рівненської міської ради, питання про ділянку знову з’явилося у порядку денному під номером 799. І його вдруге зняли з розгляду. Проте нарешті вдалося поспілкуватися з депутатом та рівненським забудовником Олександром Івановим.

У цьому тексті «Четверта влада» дає і відповіді міського обранця – без літературних правок, і детальніше розповідаємо про землю, за яку він просив колег-депутатів.

«А хто зробить це, то треба подякувать тому забудовнику і той людині»

– Ми двічі телефонували до вашого помічника. Казав, що ви дуже зайняті, не можете говорити і постійно у відрядженні. Ви коли у відрядженні, то не спілкуєтеся? – запитала журналістка, підійшовши до Олександра Іванова на початку сесійного засідання.

Депутат мовчки з посмішкою кивнув головою, що «так».

– А чому?

– Не спілкуюсь.

– А чому ви не спілкуєтесь? Ви ж депутат міської ради. Вам громада делегувала повноваження…

– Ніхто мені не давав повноваження спілкуватись, – перебиває журналістку Іванов. – Але дивіться, я зараз з вами спілкуюсь.

– Депутати в раді між собою говорять, що...

– Я на слухи не відповідаю.

– Про земельну ділянку, яка біля річки Усті.

– Ви ж прочитали, що «Четверта влада» написала.

– А що написали?

– Читайте.

– А ви можете підтвердити чи спростувати написане?

– Я не можу підтвердити чи спростувати.

– А чому?

– Єслі я буду са всємі спілкуваться і давать всім свої відповіді, то мені не буде часу працювати. Я вам відповідаю, що це не так.

– Ви не лобіюєте це питання?

– Наскільки я знаю, то це питання знято. Я знаю, хто писав цю статтю, то він – некомпетентна людина, бо я начав розбираться в цьому питанні. Це є болото. І воно було болотом 200 років в центрі міста. І перепад того болота до уровня землі на сьогоднішній день – 9 метрів. І та компанія хотіла для інфраструктури купить це. Неважно, шо вона там хотіла будувать.

– Як це неважливо?

– Нє, ми ще не рахуєм, що там буде. Кусок ділянки цієї треба було купить. Кусок болота по тій цені, патаму шо якби продавали, то продавали не как болота, а просто би метр квадратний коштував би по розцінкам як в центрі міста.

– Яка б ціна там була?

– Ну, мільйонав десять. Там правильно написали в статті. Да. Та палтари тисячі точно було б за метр. Але та людина чи та компанія, яка купила б це, то должна була б запустити це, тобто 9 метрів. Представляєте, 9 метрів? Це скільки б висипать ґрунту, щоб ця ділянка стала привабливою ілі хатя би можна було б шось зробить.

– Але сплатити такі кошти за, як ви кажете, болото? Очевидно, було прораховано, що там має бути комерційно приваблива локація.

– Всі локації, які люди прораховують, должни прорахувать, для чого це потрібно. Але той, хто написав цю статтю і там єта, він не разабрався, шо та компанія хотіла там зробить і вопщє що це за місце. Просто писали з кабінєта, не виїжджая туда. Тому цій компанії, яка б це зробила, купила би, засипала і зробила ту ділянку, я дав би приз.

– А що там можна побудувати на тій ділянці?

– Там нічого не можна зробити.

– Ну, якби її там осушили і засипали?

– Будувать там неможливо.

– Ну, а для чого тоді її купувати?

– Я не знаю. У мене, як у будівельника, там немає рішення. Патаму шо будувать на тому місці, як там написали, багатоповерхівки неможливо. Якби хто туди приїхав і глянув, то там болото 9 метрів. А щоб побудувать на болоті, то треба палі забить хоча б на метрів двадцять. Мощення такого об’єму землі – це прімєрно 150 тисяч доларів. Це тільки замостити туда ту ділянку. А хто зробить це, то треба подякувать тому забудовнику і той людині, яка зробила б цю ділянку і привела б до ладу.

Не просто болото, а ділянка у зоні природного ландшафту

Наступну сесію Рівненської міської ради анонсували на 20 червня. У порядку денному питання про дозвіл розробки проєкту землеустрою щодо відведення у власність 52 соток на вулиці Степана Бандери фірмі «Есенсіон» поки немає. Проте ймовірність того, що питання внесуть на початку засідання, залишається.

А за даними геопорталу Рівного, згадана ділянка перебуває в рекреаційній зоні Р- 3 – зоні природнього ландшафту.

Основні види використання таких зон – створення парків, скверів, міських садів, пляжів, бігових чи велосипедних доріжок, літніх естрад, концертних або дитячих майданчиків.

Відповідно до проєкту рішення Рівненської міської ради, ділянку планували викупити «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) (для будівництва, обслуговування об’єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури)».

Представники громадської організація «Екоклуб» кажуть, що готувались відстоювати цю ділянку на сесії міськради і надалі планують слідкувати за ситуацією довкола неї.

– Продаж її під розміщення та експлуатацію основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури суперечить її цільовому призначенню. Невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, які на ряду з технічними умовами складають сукупність вихідних даних для проєктування майбутнього будівництва, – пояснює представниця організації «Екоклуб» Ольга Лящук.

Також екоактивістка навела ще один аргумент проти цього проєкту рішення:

– За Схемою планувальних обмежень Рівного, ця зелена зона входить у водоохоронну зону річки Усті. Устя належить до малих річок України. Згідно зі статтею 80 Водного кодексу, з метою охорони водності малих річок забороняється:

- змінювати рельєф басейну річки;

- зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;

- надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва;

- здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній.

 – Якщо за цей проєкт проголосують, то це призведе до порушення водного законодавства. Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Оскільки ця зелена зона – біля комунального підприємства «Рівнеоблводоканал», там передбачена СЗЗ – санітарно-захисна зона промислових підприємств і виробництв ІІ-V класів шкідливості.

Згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів №173 від 19 червня 1996 року, санітарно-захисна зона має складати від 50 до 500 метрів. Знищення санітарно-захисної зони призведе до більшого забруднення Усті та Рівного.