Як забудовник виконує обіцянку створити нову зелену зону на Київській замість зрізаних лип

У кінці квітня 2022 року поряд із новим бізнес-центром на вулиці Київській, 47 у Рівному зрізали ряд лип, які росли вздовж проїжджої частини. Рівнян це обурило. Забудовник тоді обіцяв озеленити цю територію. «Четверта влада» перевірила як він дотримався своєї обіцянки.

Дивіться попередній матеріал на цю тему: «Платани замість лип: чому нове планування міської території викликало у Рівному скандал».

Тоді ми з’ясували, що бізнес-центр будує ТОВ «Квітковий бульвар» – із групи компаній «Стоград».

Минуло трохи більше року – і на прилеглій до бізнес-центру території вже ростуть молоді платани, там вистелені полотна геотекстилю й на більшій частині майбутніх зелених зон висаджені різні рослини.

Відповідає за озеленення території рівненський підприємець Юрій Тригубець. Контролює процес директор з розвитку ТОВ «Стоград-капітал» Мирослав Черній. Ми поговорили з обома 29 червня 2023 року.

Від жимолості до магнолій

Юрій Тригубець того дня приїхав до бізнес-центру на невеликому фургоні з логотипом «Fox Garden». Він привіз матеріали для робітника, який на той момент вкладав полотно на одній із майбутніх зелених ділянок.

Юрій Тригубець розповів, які саме рослини вже посадили і коли завершиться робота з озеленення. Каже, що, зрештою, «тут буде дуже цікаво».

– Це сосна гірська, яка виросте кулеподібною, – вказує Юрій Тригубець на маленьку рослину і продовжує. – Це жимолость, яка зробить імітацію газону. Це ялівець – теж буде сфероподібний. Усе вічнозелене. Усі кульки потім позмикаються й утворять один хвойний масив. Іще з’являться магнолії – як акцент у композиції.

Юрій Тригубець неохоче розповідає, бо, на його думку, «ще рано розказувати і щось про це писати». Бо нині триває поетапний процес озеленення, рослини висаджують групами і наразі ще не всі посадили.

– Усе застелене геотекстилем буде повністю з різними рослинами. Там будуть і ялівці, і квіти, і чагарники у прохідних зонах, хвойники – усе багаторічне. Витрачати кошти на однорічники – цей час не вартий того. Усе садиться правильно, все уживається. Усе буде доглядатися, – каже Юрій Тригубець.

Зі слів Юрія Тригубця, геотекстиль, який постелили біля бізнес-центру, не гниє і використовується при будівництві доріг, тож дуже якісний, екологічний і рослинам не шкодить.

Юрій Тригубець каже, що висаджування рослин закінчиться навесні 2024 року, а «ефект має досягтися через два-три роки».

Для людей, для краси і для компанії

Потім на прохання Юрія Тригубця до бізнес-центру під'їжджає Мирослав Черній – поспілкуватися із журналісткою. Він розповідає про озеленення більш узагальнено.

– Де застелено геотекстилем – усе буде зеленим. За кілька років посаджені рослини розростуться і буде велика-велика зелена зона. Перша в Рівному – більше такої (на момент її остаточного оформлення. – Авт.) не буде, – каже Мирослав Черній.

У чому саме полягає унікальність цієї зеленої зони. Адже у місті є кілька житлових кварталів, які значно більші за розміром і повністю озеленені забудовниками.

Мирослав Черній пояснює: «Житловий комплекс – це закритий простір, і озеленення там – для тих людей, які там живуть. А ми говоримо про відкритий міський простір – для усіх жителів і гостей міста».

Застосування геотекстилю Мирослав Черній пояснює тим, що «рослини у ньому зберігаються, взимку їм тепло, влітку – не спекотно». Що «під геотекстилем постелений по всій території полив».

Мирослав Черній звертає увагу, що озеленення робиться не тільки на території, прилеглій до бізнес-центру, але й уздовж проїжджої частини вулиці. Тобто на ділянках, які від початку нібито не входили в зону інтересу забудовника.

– Ми це все робимо для людей. Щоб було красиво. Це наш бізнес-центр – ми його не продаємо. Він буде у нас на обслуговуванні, це – обличчя компанії. Отже, має бути гарно, – пояснює Мирослав Черній.

Мирослав Черній каже, що проєкт майбутнього озеленення є, але «ми не хочемо» його показувати на загал.

– Я його покажу, а потім хтось прийде і скаже: ну, дивіться, воно жовте, а не червоне, – пояснює таку позицію Мирослав Черній. Водночас звертає увагу: – Як гарно зроблене озеленення біля «Златої Плази»! Юрій теж його робив, доглядає за ним. І тому ми знаємо, як воно буде за кілька років.

Платани – італійські

Висаджені замість лип платани походять з Італії і «дорогі дерева», розповів Мирослав Черній. Юрій Тригубець додав, що вони «дорощені» в Україні.

– Платани швидко ростуть, будуть широкими. Ми їх будемо кронувати, щоб вони не росли надто високими і не становили небезпеку для людей. Зараз вони малі, підростуть орієнтовно за три роки, – каже Мирослав Черній.

З його слів, тінь від платанів і полив озеленення буде знижувати температуру навколишнього середовища.

Платан, як пишуть різні сайти з продажу рослин, вважається одним із найбільших дерев. Ще його називають чинарою, східним кленом, сикаморою та гудзиковим деревом – через його кулькоподібні плоди.

Платани – швидкорослі, невибагливі, високі й із широкою кроною листяні дерева. Їхнє листя теж широке і схоже на кленове. У висоту платан може сягати 60 метрів, а ширина його стовбура – до 20 метрів.

«Через декоративну цінність і витривалість в умовах атмосферного забруднення їх часто використовують для оздоблення вулиць міст, замінюючи ними менш витривалі породи дерев, такі як тополі, каштани, липи, клени та інші», – пишуть про платани у Вікіпедії.

Треба було планувати із липами

– Чим більше у місті зелених зон, розроблених з урахуванням кліматичних викликів, тим краще… Рівному варто готуватися до екстремальних спеки та засухи, і збереження дерев, які можуть давати щільну затіненість тротуарів, має бути в пріоритеті, – вважає координаторка проєктів ГО «Екоклуб» Ольга Лящук.

Ольга Лящук наголошує: зрізані під час будівництва липи «давали щільну тінь, яка знижувала теплове навантаження на людей, що йдуть тротуарами». Тому «ефективніше було зберегти вже наявні дерева і планувати зелену зону із врахуванням їх наявності».

Говорячи про екстремальну спеку, Ольга Лящук посилається на дослідження «Екоклубу» 2022 року під назвою «Оцінка вразливості до зміни клімату Рівненської громади та рекомендації щодо заходів з адаптації до зміни клімату».

Згідно з цим дослідженням, «за останні тридцять років відбувається значний приріст спекотних днів», і «для нашого регіону передбачається 8-30 днів щорічно із максимальною денною температурою більше +30°С, за умови підвищення глобальної температури на 1,5° С до кінця сторіччя».

У Рівненському обласному центрі з гідрометеорології нам повідомили, що цьогорічного літа у Рівному було вже п’ятнадцять днів із температурою більше 30°С тепла. Із них дванадцять – у серпні, два – у липні й один – у червні.

Водночас Ольга Лящук вважає позитивним, що «замість (знищеної. – Авт.) зеленої зони планують іншу, а не просто гола територія». Важливо лише, щоб рослини для неї підібрали неінвазійні, багаторічні, що не потребують частого поливу, і щоб дерева були в майбутньому із широкими кронами для достатньої тіні.

Скільки все це коштує

Зі слів Мирослава Чернія, процес озеленення розбитий на кілька черг, бо «коштує декілька мільйонів гривень». На запитання, скільки саме мільйонів, помовчавши, відповів: «Більше двох».

– Зараз кошти треба витрачати вміло. Це й забезпечення людей роботою, – додає Мирослав.

– Є люди, які кажуть: війна – і не на часі витрачати на це кошти. Ну, ми і армію підтримуємо, наприклад, будівельною технікою, і працюємо над власними проєктами. Вкладаємо кошти, а потім будемо старатися заробляти, – міркує Мирослав Черній.

Щодо води для поливу рослин каже, що її братимуть із бізнес-центру. Тобто полив, як і весь догляд за зеленню біля будівлі, оплачуватиме забудовник, а не міська влада.

 «Люди мають бути вдячні»

Мирослав Черній розповідає і про свої гризоти. З його слів виходить, що він відчуває певну образу на людей, які начебто не цінують інвестиції приватного бізнесу в міський спільний простір.

– Я вважаю, і ми так сподіваємося, що люди мають бути вдячні за те, що щось робиться без витрати бюджетних коштів. Я стараюся не реагувати на такі речі, але внутрішньо це десь ображає. Стараєшся зробити щось гарне і хороше, витрачаючи на це енергію й ресурси, а люди кажуть: «От – липи зрізали»…

Фінансової вигоди від озеленення нібито немає

Журналістка зауважила, що в озелененні відкритого загальноміського простору перед бізнес-центром є певний зв’язок між інтересами містян і забудовника. З одного боку, цей простір доступний для всіх. З іншого боку, забудовник бере на себе відповідальність за його оформлення й утримання, бо поряд його будівля, і він таким чином дбає про свою репутацію і вигоду.

Михайло Черній заперечує. Каже: ніякої фінансової вигоди від озеленення забудовник нібито не має, міг обмежитися газоном і деревами, але хоче, «щоб було гарно».

– Це не здорожчує нам вартість бізнес-центру, оренди приміщень у ньому, – пояснює чоловік. – Якихось економічних плюсів воно не додає. У нас зараз є черга з більш ніж п’ятдесяти орендарів. І їм байдуже, є там ця зелена зона чи немає.

– Чи ми зробили зелену зону заради якихось інтересів і це щось покращило для нас у плані фінансової вигоди? Ні. А зробимо, воно буде гарно – та й усе, – каже Мирослав Черній.

Людям озеленення не байдуже

Ольга Лящук каже, що орендарі в європейських країнах вважають озеленення позитивним фактором. «Адже мова… й про стан атмосферного повітря, вологість, локальне зниження температури – це все впливає на комфорт працівників, а відповідно, й на рівень їхньої працездатності, що не може не цікавити орендарів бізнес-центру». Рівнянам теж не однаково.

– У Рівному людям не настільки байдуже озеленення, як це здається. Тому цей фактор може також грати роль у виборі бізнес-центру для оренди. Для прикладу, озеленення зупинок громадського транспорту є більш важливим фактором, ніж розміщення на них табло про графік руху, – каже Ольга Лящук.

Експертка посилається на вже згадане дослідження «Екоклубу», за яким приблизно сімдесят відсотків опитаних мешканців Рівненської громади вважають тінь від сонця, накриття від дощу й озеленення на зупинках дуже важливими.

У Рівному планують розвивати озеленення

Ольга Лящук зауважує: у липні цьогоріч Рівненська міська рада затвердила довгострокову концепцію «Блакитно-зелені коридори».

За цим документом, Рівненська міська рада зобов’язалася:

- впроваджувати заходи з адаптації до зміни клімату;

- дбати про збереження біорізноманіття;

- створювати додаткові можливості для відпочинку та відновлення у зелених зонах громади;

- планувати та втілювати розвиток сталої мобільності.